А я от дрімаю на дощ і  під дощ.

Чуєш? –

«тук - тук» - у вікно і частково «кап-кап» -

в душу.

Солодкий пиріг не зійшов…Ну і що!

Будеш?

Чомусь з полуницею смачно і так…

дуже.,.

А я от візьму парасольку й кудись

зникну.

Ну мало куди мене знов понесуть

ноги…

Шукатимеш в лісі, у полі, - дивись

пильно. –

бо тільки на волі я можу відчуть

Бога.

А я от, коли повернуся, утну

сміху:

візьму і на тебе мокрющу трусну

гілку.

Ти пальцем крутнеш біля скроні: ту-ту

стріха?

Й сипнеш полуниці в долоню.

Ого!

СКІЛЬКИ!