А може й деревам боляче,
коли їх терзає вітер,
коли під дощем, холонучи,
вони опускають віти…
У світі біда задавнена.
Страждання «рятують» грішних.
Людина душею зранена, -
ніщо не поранить глибше.
Нікому той біль не зміряти,
того не відняти страху,
коли ти ще можеш дихати,
але вже ідеш на плаху…
|