Молись вночі…

Коли зупинишся опісля денних ролей,

Коли думки злетяться невгамовним роєм

На блиск свічі.

Проси і плач…

Щоб Бог почув. Щоб не минув стенань молитви,

Щоб янгол переміг  в шаленій битві

Твоїх невдач.

Кричи до стін…

До поглядів з ікон, що в душу зазирають,

Які шепочуть тихо, наче умовляють:

«Життя – не тлін!»

Лишай сліди..

Живи, немовбито тобі не помирати.

Ще буде час для того, щоб стояти.

А зараз – йди..