Людина з валізою совісті,
У чорнім смішнім капелюсі
Сиділа в міському автобусі
На станції Марних ілюзій.
Здавалося, все передбачено
У світі простих аналогій.
Білет до Кінцевої сплачено,
До чорта чи, може, до Бога…
Попереду – рух магістралями
( населені пункти, транзити ).
Смердюче-брудними вокзалами
Людина по зав’язку сита.
Штовхаються. Лаються голосно.
Шукають місця пасажири.
За графіком ходять автобуси,
Завірені Архікасиром…
| 
