Бархатно-черная… Да, я узнаю
тебя в Серафиме при дивном свидании.
Крылья узнаю твои, этот священный узор.
( В. Набоков )
Оксамитово-чорна. Холодно –зваблива.
Пошматовані крила під модним плащем.
Та кому воно треба, що ти нещаслива?
У таких, апріорі, немає проблем.
Оксамитово-чорна сплела павутину,
Міріадами блискавок сиплеш з очей.
І навряд чи собі ти складатимеш ціну –
Твоя вартість відома із прайсу Ночей.
Оксамитово-чорна – метелик Безодні.
Пізнаю твоє танго над пеклом вогню.
Серафим приховає сльозу благородну
І комусь твоє місце віддасть у Раю.
|