Холодна обручка не винна
В тремтінні блідої руки.
Тривога твоя безупинна
Дається сьогодні взнаки.
Хотілось солодкого чаю
І затишку жовтих портьєр.
З безсонням тебе повінчає
Будинок безглуздих химер.
У тому просторому домі,
У кожному дзеркалі – тінь
Щоденного крику німого,
Нестямних твоїх голосінь.
Аби хоч краплиночку щастя –
Причину для серцебиття.
Останнє таємне причастя.
Остання сторінка життя.
| 
