Цей вірш присвячується
особливо кмітливим «науковцям»,
які за бажанням влади переписують
історію нашої Святої Країни.
А також всім іншим, хто ганьбить
Її світле і добре ім’я.
Орієнтація у просторі порушена…
Ведуть за руку маніяки – параноїки.
Ідеш кривавими образами заюшена,
Ідеш, принижена невігласом – істориком.
А він кричить: «То не країна, то ОКРАЇНА
Бальшой дєржави, што за старшую над сьострамі»
І низько вклониться у ноги до Хазяїна,
Що з свого трону блисне щелепами гострими.
А він станцює на могилі своїх пращурів,
Як козаків запише п’яними бандитами.
Він свято вірить у РИФОРМИ і ПАКРАЩЕННЯ,
Коли пасеться між державними коритами.
Він, якби міг, то воскресив би дядька Сталіна,
Він патріотів виголошує фашистами.
І знову в рота заглядає до Хазяїна,
В якому харч народний пусткою посвистує.
Він рідну церкву - не моргне - придасть анафемі.
Він ГОВОРИТИ не спроможний – наче лається .
У нього чиста, кришталева біографія:
Він комуніст, але в режимі «Власть меняєтся»
Я у житті нікому лиха не бажатиму.
Але тобі, убивце нашої історії,
Нехай Земля Вкраїнська ноги вивертатиме,
Як йтимеш ти її священними просторами.
( коли Ви читаєте «принижена» - можете розглядати як «зґвалтована». Бо саме це я і мала на увазі )
|