Скажи мені, Боже! Укотре питаю:
Чому ця нещасна дитина - сліпа?
Чому за батьківські гріхи потерпає?!
Не хочу, не можу збагнути сама…
Скажи мені, Боже! Дай мудрості силу
Отак, щоб зсередини світ зрозуміть.
Сміливо поглянуть у вічі дитини,
Що в онколікарні від болю не спить.
Скажи мені, Боже, у чім завинила
Голодна до маминих рук сирота?
Чи те янголя, що мара породила
І кинула тільце живе у сміття…
Ну, звісно. Я жодного права не маю
Засуджувать це «бездоганне» життя.
Я каюся й сльози криваві ковтаю.
Тобі ж-бо видніше. Ти – ВИЩИЙ СУДДЯ…
| 
