А хочеш Сонце в надвечір’я
Медовим коржиком впаде
І зафарбує хмари - пір’я
в руде?..
«Прощай… Прощ-а-а-а-а-й!..» - затягнуть хмари.
І цвіркунів безладний хор
Почне із другої октави
мінор.
Жовтавий сонях головою
Услід сполохано крутне:
«Куди ж ти знов?! Візьми з собою
мене!»
І мовить Сонце з небокраю:
«Я від весни і до весни
Шукаю світ, в якім немає…
ВІЙНИ.»
| 