Дощ заспокоює. В блюдце – морозиво,
В пластик – гіркий бергамотовий чай.
Небо, застуджене літніми грозами,
Сірим плащем накриває печаль.
Аеропорт. Завмирають годинники.
Час до прощання безжально нудний.
Знаєш, здаватись моїм благодійником
Більше не варто… Ти майже чужий.
Отже, бувай. Поцілунком, обіймами -
Сіллю «любові» на свіжі рубці.
Докором долі, нажаль… б е з н а д і й н о ї -
Срібна обручка в холодній руці.
|