У бокалі – вино.
За дощами – дощі.
Розфарбовуєш фразами тишу.
Чорно-біле панно
Галереї душі
Поточили удосвіта миші.
Ти сьогодні не ти.
Ні помер, ні воскрес.
Переповнена файлами пам'ять.
Не вдалося дійти
До захмар’я небес,
Тільки блискавки стрілами ранять.
Відкоркований час.
Усамітнення стін.
На століття порожні алеї.
Кілька дивних прикрас
І парфум-ванілін
Залишились у спадок від неї.
У бурштині вина –
Виноградовий біль,
Присмак гірко-солодкої зради.
Б’є у скроні вина
І задушливий хміль
Непоправної, дикої втрати…
| 
