А кожен по-своєму бачить красу:
У місті нічному, блискучих вітринах,
Хтось бачить її в дорогих лімузинах,
Хтось зовсім на неї не має часу.
Комусь до душі різнотрав’я у полі
Чи краплі дощу на віконному склі.
Хтось візьме бджолу у гарячі долоні
І навіть ( дивак!) усміхнеться бджолі.
****************
У власному вимірі кожен живе,
Для котрого Богом кодовані дані.
Життя кораблем в океані пливе,
І ми лиш транзитом у тім Океані.
|